Чому село назвали Либохорою?При виникнення назви дійшли дві легенди. Перша розповідає про те, що давним-давно, на тому місці, де розташоване село, були непрохідні ліси. Вільне життя птахів і звірів ніхто не порушував, майже не ступала тут нога людини. Аж ось з'явився одного дня загін мисливців. Багатою була здобич, можна було б і назад вертати. Та ватажка дратувала одна звірка. була вона красивішою і спритнішою за всіх інших. Довго гнався за нею мисливець, та раптом куниця зникла з очей. З досадою в серці повертався він назад. Та не так то легко було вибратися з цього бору: однакові дерева, однакові хащі оточували його. Невідомо скільки бродив невдаха повторюючи: "То якісь лихі бори, лихі бори!" Вкрай знесиленого знайшли ватажка через кілька днів друзі."То лихі бори, лихі бори!" - повторював він. Так і назвали цю місцевість - Лихі Бори. Через якийсь час появились там перші оселі лісорубів, бо повноводна Сигла давала тоді можливість легко сплавляти деревину до Опору, а далі до місця призначення. Так виникло поселення Лихі Бори, що пізніше перейшло в Либохору.
Друга легенда розповідає про
князя, який полював тут зі своєю дочкою Любою. Тут дівчина захворіла. Послали гінців за знахарями. Швидко їхали гінці, а ще швидше мчали назад. Коли ж хтось цікавився причиною поспіху, то чули у відповідь: "Їдем туди, де Люба хора". Переконали знахарі князя, що тут село джерельних вод, цілющого зілля, прекрасних гір, швидше, стане ноги княжна. Так і сталося. Люба здоровою повернулася додому, а деякі мисливці, зачаровані прекрасною і багатою на дичину місцевістю, попросили княжого дозволу оселитися тут. Так виникла друга назва села - Люба хора, а згодом Либохора.
Суворим і неспокійним було життя перших поселенців серед хащів, нерідко лісові мешканці нищили їх посіви, будівлі. Саме тому у двобій з природою вступили найвідважніші - і перемогли. Впродовж віків відвойовували вони в лісі все нові і нові клаптики землі.
Немає коментарів:
Дописати коментар